Експерти солідарні в одному: забороняти участь блоків у виборах необхідно, але не сьогодні і не в Україні. Адже місцеві вибори мають свою специфіку. Часто місцеві еліти створюють свої блоки. Отже, такоке обмеження вдарить, перш за все, по них.
"Новація, пов'язана із забороною на освіту довиборних коаліцій і запровадження норми на висунення кандидатів тільки від партій, не залежно від того, кому це вигідно або конкретно не вигідно, - правильний крок, - зазначив UBR.UA директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. - Таким чином зміцнюється партійність як інститут виборної демократії. Це може сприяти тому, що вибори будуть деперсоналізовану. Виборець буде орієнтуватися не на харизматичних вождів, а на програми партій, на партійні ярлики, бренди і на партійну репутацію, як на місцевому, так і на центральному рівні ".
"Тим, хто звик бути в політиці лише за рахунок персонального харизматичного ресурсу, буде набагато складніше відібрати голоси своїх прихильників, оскільки вони повинні будуть оперувати не яскравою емоційною експресивної картинкою, а раціональними аргументами: партійною програмою, електоральної платформою, тим, що було зроблено політичної силою, коли вона перебувала при владі. У цілому схема європейських і місцевих, і парламентських виборів така, що коаліції формуються в парламенті. Часто під час виборів і до виборів коаліції заборонені ", - відзначив Карасьов.
На думку директора Інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимира Фесенка, відійти від участі блоків, швидше, необхідімо на парламентських виборах, адже політичні сили на місцях часто створюють свої політоб'едіненія: "На місцевих виборах це не тільки удар по опозиції, але й удар по ініціативам. У багатьох регіонах створюються громадські організації, представляють інтереси регіональних еліт. І вони беруть участь у виборах саме в форматі блоків ", - розповів UBR.UA політолог.
"Багато кандидатів на місцях як раз хотіли балотуватися не від партій. Вони створювали свої місцеві блоки. І якщо блоки не будуть допущені до місцевих виборів - це вдарить не стільки по БЮТ, скільки за місцевим елітам", - розповів UBR.UA професор політології Києво -Могилянської академії Олексій Гарань.
Все заради БЮТ
Якщо говорити про політичні блоки центрального значення, їх сьогодні в Україні три: Блок Юлії Тимошенко, блок Литвина і Наша Україна - Народна самооборона. Безумовно, головною причиною впровадження такої норми є БЮТ. У цьому - конкурентна перевага Партії регіонів, зазначив Карасьов: "Адже ніколи не було Блоку Януковича. Була Партія регіонів і її лідер Янукович. І був персоніфікований Блок Юлії Тимошенко. Партія регіонів таким чином намагається знизити конкурентність блоку Тимошенко на виборах. Але навіть за таких негативних наміри регіонів обмеження блоків з точки зору перспектив розвитку партійності - крок прогресивний ".
Заборона на блоки спрямований у першу чергу проти БЮТ, згоден політіолог Віктор Небоженко. Але постраждає і сама Партія регіонів: "Через півтора року ситуація змінитися. Партії регіонів самій доведеться збирати свій блок, проти якого вони так виступали".
На сході - регіони, на заході - дріб'язок
Але розкручені і багаті блоки, на відміну від регіональних, безумовно, викрутяться. Варіантів маса: піти на вибори від імені своєї партії, а не блоку, для невеликих партій - увійти до складу великих ...
А поки партії будуть вирішувати новостворені проблеми - виграють регіонали. По-перше, блоки, незважаючи на всі хитрощі, все ж таки втратять частину електорату. По-друге, замість великого ворога Партія регіонів отримає дрібних суперників. В "китах" політики асимілюватися захочуть не все.
Карасьов зазначає, що БЮТ навряд чи сильно постраждає від нової заборони: "Партія Батьківщина досить давно в політичному полі. Тим більше, що Юлія Тимошенко може змінити назву або змінити його неістотно. Був Блок Юлії Тимошенко, а стане Батьківщина Юлії Тимошенко. Те ж стосується Литвина. Народна партія, хоча її часто плутають з Українською народною партією, асоціюється з Литвином. Але якісь втрати можливі і у Тимошенко, і у Литвина ", - вважає політолог.
"Підступ для опозиції в цій нормі виборів полягає в тому, що багато невеликих партії, які входили до Блоку Юлії Тимошенко і блок НУ-НС, не захочуть розчинятися в Батьківщині або Нашій Україні - і підуть на місцеві вибори самостійно. Це і УСДП, і Європейська партія, політична сила Гриценко, і багато інших. Отже, на одному фланзі буде Партія регіонів, в центрі - маса невеликих партій, які будуть забирати голоси один в одного й у БЮТ. Це може призвести до того, що в місцевих органах влади на сході буде безроздільно панувати Партія регіонів, а на заході позиції БЮТ будуть набагато знижені ", - відзначив Карасьов.
"Звичайно, боротьба ведеться перш за все з Тимошенко. Але проблема не тільки в блоці Тимошенко або Литвина. НУ-НС - це теж блок. Такої ж суб'єкта як блок Литвина формально, я думаю, більше не буде. Блок Литвина, по суті, не проблема. В тому форматі, в якому він існував, брати участь у виборах не зможе. Тому що Трудова Україна, перейменована в Сильну Україну, теж буде приймати участь у виборах самостійно. Тому Литвину треба або шукати нових патрнеров, або брати участь у виборах у форматі Народної партії. І для Литвина проблема не в блоці, а в падінні популярності ", - вважає Фесенко.
Довідка Нагадаємо, в суботу 10.07.2010 Верховна Рада України прийняла закон про проведення виборів у Верховну Раду АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів за мажоритарно-пропорційною виборчою системою. За закон проголосували 259 народних депутатів з 285 зареєстрованих у залі.
Закон встановлює, що вибори депутатів Верховної Ради АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною системою, відповідно до якої, половина від кількості депутатів відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, а друга половина від кількості депутатів відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Також встановлено, що вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які ділиться територія відповідного села чи селища.
Законом встановлено, що вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного села, селища міста.
Відповідно до закону, чергові місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за 60 днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових місцевих виборів.
Відповідно до закону, право висунення кандидатів у депутати Верховної Ради Криму, обласних, районних, міських, районних у містах рад реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій.
Право висувати кандидатів у депутати сільської, селищної ради, а також на посаду сільського, селищного голови, реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій, а також шляхом самовисування.
Встановлено також, що право висувати кандидата на посаду міського голови реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій.
При цьому закон передбачає, що особа може бути висунуто кандидатом у депутати, кандидатом на посаду міського голови шляхом висунення місцевої організації тільки однієї партії.
Закон передбачає право висунення кандидатів на місцевих виборах місцевим партійним організаціям за умови, якщо така парторганізація зареєстрована не пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів.
При цьому з тексту закону вилучено положення, що пропонують одночасно з місцевими виборами проводити вибори народних депутатів і президента.
Закон зберігає закріплені у чинному законі гарантії діяльності місцевих організацій політичних партій - суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Зокрема, місцева організація партії, яка висунула список кандидатів у депутати на відповідних місцевих виборах, має представника, уповноважених осіб та офіційних спостерігачів, а кандидат у депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидат на посаду сільського, селищного міського голови, має довірених осіб і офіційних спостерігачів.
Законом встановлено, що витрати на підготовку і проведення чергових позачергових та перших місцевих виборів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Закон встановлює, що 31 жовтня 2010 року будуть проводитися вибори всіх місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, крім виборів київської міської ради, київського міського голови і тернопільської міської ради.
