Вибір України 2015                                             Україна єдина - единая страна!

Головна | Мій профіль | Вихід

Арсеній Петрович Яценюк (* 22 травня 1974, Чернівці) — український державний діяч. Міністр економіки України у 2005—2006 рр., міністр закордонних справ України у 2007 р., голова Верховної ради України з 4 грудня 2007 р. по 14 листопада 2008 р. (подав у відставку 17 вересня). Лідер Громадської ініціативи «Фронт Змін».

 Сім'я та походження

Народився 22 травня 1974 року в місті Чернівці в українсько-єврейській родині^[1] історика Петра Івановича Яценюка та філолога Марії Григорівни Яценюк (в дівоцтві — Бакай).

Батько — Яценюк Петро Іванович, кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, заступник декана. На цьому ж факультеті викладає історію і його двоюрідний брат — Тадей Яценюк^[2].

Мати — Марія Григорівна Бакай, викладачка французької мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Одружений з Терезою Вікторівною Яценюк (в дівоцтві — Гур) (нар. 1970 р.). Подружжя має дві доньки — Христину та Софію.

 Освіта

У 1991 році закінчив з відзнакою спеціалізовану англомовну середню школу № 9 імені Панаса Мирного в Чернівцях, у 1996 — юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича зі спеціальності «правознавство». У 2001 році здобув другу вищу освіту зі спеціальності «облік та аудит» в Чернівецькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету.

У 2004 році здобув науковий ступінь кандидата економічних наук, захистивши дисертацію на тему «Організація системи банківського нагляду і регулювання в Україні».

 Праця в недержавних установах

Під час навчання співзасновує юридичну компанію «Юрек-Лтд» та працює на посаді її президента з 1992 по 1997 рр. У 1998—2001 рр. працює консультантом кредитного департаменту, радником голови правління, заступником голови правління АППБ «Аваль».

 Праця в державних установах

 Міністр економіки Автономної республіки Крим

19 вересня 2001 року почалася політична кар'єра Арсенія Яценюка. В цей день Верховна рада Автономної Республіки Крим обрала його виконуючим обов'язки міністра економіки Крим в уряді Валерія Горбатова. 21 листопада того ж року рішенням кримського парламенту Арсеній Яценюк став повноцінним міністром економіки. 29 квітня 2002 року Арсеній Яценюк разом з усім урядом подає у відставку, тому що до роботи приступила новообрана Верховна рада Криму. І хоча в той же день виконуючим обов'язки голови ради міністрів замість Валерія Горбатова став Сергій Куніцин, Арсеній Яценюк зберіг свою посаду. Вже 15 травня він у другий раз повноцінно очолив міністерство економіки.

Однак на цій посаді Арсеній Яценюк пробув менше року, будучи переведеним на нову роботу в Київ.

 Співробітник Національного банку України

У січні 2003 року голова Національного банку України (НБУ) Сергій Тігіпко призначив Арсенія Яценюка своїм першим заступником. Коли Сергій Тігіпко 4 липня 2004 року став главою виборчого штабу кандидата в Президенти України Віктора Януковича, Арсенію Яценюку доручили виконувати обов'язки глави НБУ до кінця передвиборної кампанії. Цей етап його діяльності тривав до 16 грудня, поки Верховна рада України не прийняла відставку Сергія Тігіпко й не призначила новим керівником НБУ Володимира Стельмаха.

30 листопада 2004 року, під час політичної кризи, Арсеній Яценюк видав постанову НБУ № 576/2004 («Про тимчасові заходи відносно діяльності банків») про тимчасову заборону на дострокове зняття банківських вкладів, що запобігло можливим негативним наслідкам політичного протистояння. У лютому 2005 року Арсеній Яценюк подав у відставку й був звільнений із займаного їм поста.

 Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації

9 березня 2005 року голова Одеської обласної державної адміністрації Василь Цушко призначив Арсенія Яценюка своїм першим заступником. На цій роботі він працював до свого призначення на пост міністра економіки України, яке відбулося 27 вересня того ж року.

 Міністр економіки України

27 вересня 2005 року Арсеній Яценюк був призначений міністром економіки України в уряді Юрія Єханурова. 25 травня 2006 року новообрана Верховна рада України 5 скликання відправила уряд у відставку, доручивши йому при цьому продовжувати виконувати свої обов'язки до обрання нового. Через парламентську кризу Арсеній Яценюк працював в режимі виконуючого обов'язки більше двох місяців, поки 4 серпня не був відправлений у відставку разом з усім Кабінетом міністрів.

 Співробітник Секретаріату президента України

20 вересня 2006 року Президент України Віктор Ющенко призначив Арсенія Яценюка першим заступником глави Секретаріату президента України — представником Президента України в Кабінеті міністрів України. Яценюк очолював Спеціальну комісію Секретаріату Президента України з реформування СБУ.^[3] Крім того, з 25 вересня 2006 року Арсеній Яценюк був призначений членом Ради Національного банку України, а також членом наглядацьких рад ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» і ВАТ «Державний ощадний банк України». Від виконання останніх двох посад він був звільнений 13 березня 2007 року. 21 березня 2007 року Арсеній Яценюк був затверджений на посаді міністра закордонних справ України та припинив свою діяльність у Секретаріаті президента.

 Міністр закордонних справ України

21 березня 2007 року 426 голосами з 450 Верховна рада України обрала Арсенія Яценюка міністром закордонних справ України. Його кандидатура була запропонована Президентом України Віктором Ющенком після того, як парламент двічі (22 лютого і 20 березня) відхилив кандидатуру Володимира Огризка. При поданні своєї кандидатури 21 березня 2007 року Арсеній Яценюк зробив наголос на пріоритеті економіки в зовнішній політиці країни. За його словами, зовнішня політика України повинна стати реалістичною, прагматичною і прогнозованою. Основний курс України, на думку Арсенія Яценюка, — євроінтеграція та вихід на європейські ринки. Росію він назвав надзвичайно важливим партнером України. У день свого призначення на пост міністра Арсеній Яценюк був включений також до складу Ради національної безпеки та оборони України (РНБОУ).

Майже все перебування Арсенія Яценюка на посаді міністра закордонних справ припало на час гострої політичної кризи, яка призвела до розпуску українського парламенту указом президента України від 2 квітня 2007 року.

5 липня партійний блок «Наша Україна — Народна самооборона» висунув Арсенія Яценюка кандидатом у депутати Верховної ради України під третім номером свого виборчого списку. Через це 17 серпня Яценюк пішов у неоплачувану відпустку, але щоб не втратити контроль над Міністерством закордонних справ, цю відпустку, що тривала до кінця вересня, він час від часу переривав. У другий раз Арсеній Яценюк пішов у відпустку 6 грудня, через два дні після свого обрання на пост глави Верховної ради України. 18 грудня Верховна рада України відправила його у відставку з поста Міністра закордонних справ.

 Голова Верховної ради України

23 листопада 2007 року Арсеній Яценюк прийняв присягу народного депутата Верховної ради України, а вже 4 грудня 2007 року за результатами таємного голосування він став дев'ятим головою українського парламенту. За його кандидатуру віддали свої голоси 227 депутатів, що представляли фракції «Нашої України — Народної самооборони» і «Блоку Юлії Тимошенко».

21 грудня 2007 року Президент України вивів Арсенія Яценюка зі складу Ради національної безпеки та оборони України, тому що за посадою глава парламенту на відміну від глави МЗС не повинен обов'язково бути членом цієї установи. Однак у той же день Арсеній Яценюк знову був уведений до складу РНБОУ указом Президента України № 1242/2007.

17 вересня 2008 Арсеній Яценюк подав у відставку у зв'язку із припиненням існування правлячої коаліції. 11 листопада пройшло таємне голосування із приводу прийняття відставки Арсенія Яценюка. Однак дане голосування було визнано недійсним, тому що в ньому взяли участь лише 109 депутатів при необхідних 226. 12 листопада народні депутати Верховної Ради України змінили процес прийняття відставки Голови парламенту — таємне голосування було замінено відкритим. За відставку проголосували 233 депутати і таким чином рішення було прийнято. 21 листопада 2008 року Президент України вивів Арсенія Яценюка зі складу РНБОУ своїм указом № 1060/2008.

 Примітки

 Література

• Яценюк А.П. Банківська таємниця часів Помаранчевої революції. -К.:ТОВ «НВП Поліграфсервіс» -2008. -270 стр. ISBN 978-86-18-22-2 Див. також

• Громадська ініціатива Арсенія Яценюка «Фронт Змін»
• Уряд Юрія Єханурова
• Другий уряд Віктора Януковича