Одночасні вибори Президента і Верховної Ради майже неймовірні
Президент Віктор Ющенко виступає за проведення одночасних парламентських і президентських виборів. Глава держави пояснює свою позицію тим, що нинішня Верховна Рада, на його думку, є недієздатною. У той же час Президент визнає, що юридичні механізми легітимізації подвійних виборів ще потрібно знайти.
Про те, для чого Віктор Ющенко ініціює позачергову парламентську кампанію, яка ймовірність її проведення одночасно з виборами президента та хто з політичних гравців зацікавлений у такому розвитку подій, інтернет-видання «Форпост» запитало директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.
— Чи можливо одночасно провести президентські і парламентські вибори в Україні, на чому наполягає Президент?
На мій погляд, дуже складно. Складно, тому що, по-перше, Президент пов’язує це зі змінами до виборчого законодавства. Внести ці зміни за нинішньої ситуації і враховуючи, що, поряд із президентським законопроектом, є ще кілька законопроектів на аналогічну тему, дуже важко.
По-друге, для того, аби провести вибори необхідна згода всіх провідних парламентських гравців, тому що ми бачили попередню спробу дострокового припинення повноважень парламенту й призначення дострокових виборів, у 2007 році. Вона не була реалізована через те, що не було грошей — Кабмін відмовлявся їх виділяти. Тобто БЮТ також має бути учасником процесу.
Ну, і власне організація виборів. Існує великий ризик того, що взагалі ці вибори або відбудуться, але їх результати не будуть встановлені, або просто не відбудуться. Чому? Тому що дві паралельні виборчі кампанії мають відбуватися за різними законами: різний принцип формування комісій, різні терміни проведення виборів і врешті-решт зараз не сформований реєстр виборців. Уніфікувати всі ці процедури до виборів практично неможливо.
Комітет виборців, наприклад, каже, що можна прийняти окремий закон тільки для цих виборів. Звичайно, це можна зробити, але, по-перше, знову ж таки потрібна згода всіх сторін, і по-друге — заради чого, власне, ми під кожні вибори прийматимемо новий закон? Не існує загальної суспільної необхідності того, щоб проводити позачергові вибори до Верховної Ради. З усіх цих причин проведення позачергової парламентської кампанії є дуже проблематичним і, на мій погляд, об’єктивно недоцільним.
— Для чого тоді Віктор Ющенко ініціює цей процес?
Він робить це у відповідь на ініціативу його політичних опонентів щодо проведення дострокових президентських виборів.
— Ви розглядаєте призначені на 25 жовтня вибори як дострокові?
Я не розглядаю їх як дострокові, але, скажімо, Партія регіонів наполягає на тому, що провести дострокову президентську кампанію і де-факто вважає, що 25 жовтня — це і є позачергові вибори, хоча насправді вони такими не є.
І це реакція у відповідь. Він робить пропозицію, яку обумовлює такими речами, які фактично роблять цю пропозицію непридатною до реалізації. Тобто це просто елемент політичної гри. У відповідь на хід одних ми отримуємо хід іншої сторони, але насправді це, я думаю, не наближає нас до проведення позачергових парламентських виборів.
— Президент звернувся до Конституційного суду з питання про відповідність конституції постанови Верховної Ради про призначення виборів глави держави на 25 жовтня 2009 року. Як ви гадаєте, чим завершиться розгляд цього питання?
Прогнозувати рішення нашого Конституційного суду після політичної кризи 2007 року взагалі дуже важко. Якщо говорити про правові обґрунтування цієї постанови, то певні підстави для її прийняття є — це тлумачення Конституції й інших нормативно-правових актів як таких, що не мають зворотної дії. На цьому й ґрунтувалися ті, хто приймав цю постанову. Але, на мій погляд, більш надійним правовим підґрунтям були б норми нової Конституції — тоді взагалі не виникало б питань. Але, власне, перемогла політична доцільність над правовим обґрунтуванням — і маємо те, що маємо.
На мій погляд, над Конституційним судом також висітиме та обставина, що за рішення проголосувало понад 400 народних депутатів. І враховуючи принцип формування Конституційного суду, це братиметься до уваги. Адже саме депутатський корпус, по суті, формує склад КС.
Рішення, звичайно, може бути й негативним — тобто про визнання неконституційною відповідної постанови, — але, в принципі, воно ситуацію не змінить. Якщо не в жовтні, то в грудні-січні вибори будуть проведені.
Крім того, лишається імовірність такого собі половинчастого рішення Конституційного суду: подання Президента не буде прийняте до розгляду. Можливий, і варіант, коли постанова буде визнана конституційною — тобто тут можливі будь-які варіанти.
— Які з парламентських політичних сил можуть бути зацікавлені в дострокових виборах Верховної Ради?
Очевидно, зацікавленість демонструє Партія регіонів. Я думаю, що на цьому поки що перелік і закінчується.
У БЮТ ситуація неоднозначна: з одного боку, вони можуть покращити свій результат у поєднанні із вдалою президентською кампанією, але з іншого — можуть так само й погіршити, оскільки не зрозуміло, як розвиватиметься економічна ситуація в країні, як люди на неї реагуватимуть.
Литвин і комуністи мають свій стабільний рівень — десь приблизно 5%, — який дає їм можливість проходити в парламент, але очевидно, що за інших розкладів Володимир Литвин може не стати спікером. Тобто для нього виникає загроза втратити свою посаду.
Звичайно, зацікавлені позапарламентські сили. Очевидно, треба говорити про гіпотетичний блок Яценюка, який подолав би виборчий бар’єр, про «Свободу», яка могла б поборотися за те, щоб бути представленою в парламенті.
— Ви гадаєте, Яценюк зможе зібрати команду з якихось більш-менш помітних особистостей до дострокових парламентських виборів (якщо припустити, що вони таки відбудуться одночасно з президентськими)?
Якщо припускати можливість позачергових парламентських виборів, то я думаю, що зараз і нема великої потреби в тому, щоб Арсеній Яценюк збирав навколо себе якість відомі обличчя, тому що відомі — це вже «старі». А запит, якій відображається в підтримці Яценюка — це запит якраз на нові обличчя, які можуть бути невідомими широкому загалу політикуму й громадян, але можуть бути відомі у своїх регіонах — як успішні підприємці, представники середнього класу й таке інше. Сила його якраз у тому, що немає таких облич — як би це парадоксально не звучало — і він сам собою являє оце «нове обличчя».
— Ви вважаєте, що імовірність проведення дострокових парламентських виборів одночасно з президентськими низька. А як щодо позачергових виборів Верховної Ради відразу після обрання нового глави держави?
Це може бути. Там, звичайно, виникне ситуація, коли новообраному президенту треба формувати свою більшість у парламенті. І така ідея може бути реалізованою, у тому числі — й через досягнення консенсусу між основними політичними силами. Але, звичайно, на це впливатиме результат президентських виборів.
