В Україні стартувала виборча кампанія з чергових місцевих виборів, які призначені на 31 жовтня 2010 року. У цьому році вона пройде на основі нового Закону "Про місцеві вибори", доречність когось в українських реаліях викликала гарячі суперечки.
Головне нововведення
Відмінною особливістю цих виборів є те, що вони вперше проводяться за змішаною пропорційно-мажоритарною системою: одна половина депутатів місцевих рад обирається за партійними списками, друга - в одномандатних округах, хоча висувати кандидатів у цих округах можуть тільки місцеві партійні організації.
За змішаною системою обираються депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також обласних, районних і міських рад. У той же час депутати сільських і селищних рад обираються за мажоритарною системою.
У новому законі "є деякі плюси в порівнянні з чисто мажоритарною системою, є великі мінуси в порівнянні з чисто пропорційної. Якщо пригадати вибори, особливо 2002 року, ми побачимо, що результати виборів за партійними списками і мажоритарним округам повністю не збігалися. Ради повинні бути більш структурованими і керованими. При такій системі частинам Радий буде складно об'єднатися з чисто ідеологічним, прагматичним міркувань. І мажоритарники будуть нестабільним елементами. І коли таких половина - це означає, що неможливо буде спрогнозувати прийняття будь-якого рішення. Тим більше що нестабільна Рада піддається впливу з боку виконавчої влади і корупції, коли закони приймаються на користь великого капіталу. Отже, таку систему складно назвати прогресивної ", - зазначив в ексклюзивному коментарі для UBR.UA Ярослав Сухий, народного депутата від Партії регіонів.
Крім цього, законопроект не передбачає другого туру виборів за мажоритарною системою. Нардеп вважає це недоліком: "При мажорітаних виборах одна ідеологічна платформа каддідатов може набрати 60% голосів, друга - 40%. Але на 60% електорату претендує два кандидати, а на 40% - один. Він і перемагає".
"Висунення мажоритарної частини через партії говорить про те, що адміністративний ресурс буде діяти - і в мажоритарних округах опозиції доведеться складно. Логіка у впровадженні мажоритарної системи є, але в нинішніх умовах мажоритарні депутати будуть діяти під адміністративним пресом", - зазначив в ексклюзивному коментарі для UBR.UA професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
Кольорові мери
Кандидатів на посаду міських голів можуть висувати тільки місцеві партійні організації, сільські та селищні голови балотуються як від партій, так і шляхом самовисування.
Коментує Ігор Попов, політолог: "Мерів також змусили записуватися в партії. Власне, ця тенденція - це шлях до суперцентралізаціі влади і політики, хоча, навпаки, на зразок всі говорять, що вони за децентралізацію. Ми привели практично до розвалу політичної системи і обману виборця , тому що кандидати будуть записані в партії, до яких вони не мають жодного відношення ".
"Висунення мерів партіями - це недемократично, враховуючи те, що ми говоримо про місцеве самоврядування, - каже Олексій Гарань. - Багато кандидатів на місцях як раз хотіли балотуватися не від партій. Вони створювали свої місцеві блоки. І якщо блоки не будуть допущені до місцевих виборів - це вдарить не стільки по БЮТ, скільки за місцевим елітам ".
Директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Фесенко також вважає однозначним мінусом закону "збереження ексклюзивної ролі політичних партій на місцевих виборах, коду не тільки кандидати у депутати, окрім сільських і селищних рад, але й мери міст можуть висуватися тільки політичними партіями".
"Незважаючи на те, що Україна нібито відійшла від партійно-пропорційної системи на місцевих виборах, монополія партій на політичні процеси зберігається. А на місцевих виборах це особливо ущербно, адже місцеві вибори за своєю суттю не повинні бути політичними. Це має бути конкуренція особистостей, які будуть вирішувати місцеві проблеми ", - розповів UBR.UA політолог.
Тим не менше, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов упевнений, що така система виборів змусить партії нести відповідальність за свого мера: "Це зміцнює фронт партій і політичну систему країни. Незважаючи на негативні нюанси, пов'язані з впровадженням цієї норми, новація може мати позитивний характер ".
Тігіпко і Яценюка пустили на вибори
Спочатку нова редакція закону про місцеві вибори припускала, що у виборах можуть брати участь лише ті місцеві партійні організації, які були зареєстровані не менше, ніж за 365 днів до виборів.
Таким чином, молоді партії, що мають значну електоральну підтримку, такі, як "Сильна Україна" (лідер Сергій Тігіпко) і "Фронт змін" (лідер Арсеній Яценюк) не могли брати участі у виборах.
Однак, ця норма викликала негативну реакцію міжнародних організацій, і Верховна Рада незадовго перед виборами скасувала її.
Причиною того, що правляча меншість змінило свою думку, стали як внутрішні, так і зовнішні чинники. У одного боку, Президент Віктор Янукович прагне до міжнародна повазі, з другого боку - прийняття закону було спочатку помилковим рішенням.
"На ухвалення рішення про скасування цієї норми вплинули і внутрішні, і зовнішні чинники. Для того, щоб відчувати себе Президентом, Януковичу треба їздити не тільки по Україні, але й закордон. І їздити хочеться не тільки по СНД і до Москви. А для цього потрібно рахуватися з міжнародною експертною думкою ", - заявив в ексклюзивному коментарі UBR.UA президент соціологічної служби" Український барометр "Віктор Небоженко.
"Але справа навіть не в цьому, а в тому, що сам цей закон був великою політичною помилкою Партії регіонів. І прийняті зміни тільки посилили цю помилку і посилили протиріччя. Молоді партії тепер допущені до змагання за голоси виборців.
Але комісії сформовані за старим принципом. Таким чином, не важливо, скільки голосів ви зібрали, важливо - хто порахує ці голоси. А подсчтают ті, хто намагається утримати владу в своїх руках - старі партії на чолі з Партією регіонів ", - відзначив політолог.
"У тому, що Партія регіонів змінила закон про місцеві вибори, є і внутрішній, і зовнішній розрахунок, і спроба покращити своє становище. Тверезомислячі політики Партії регіонів чудово розуміють, що їм на зиму не варто залишені один на один з цими фінансово-економічними результатами . І відповідальність за ситуацію в країні вони повинні розділити з іншими політичними силами - і вони дають можливість цим політичним силам пройти до парламенту ", - вважає Небоженко.
|
