Того дня, після трьохсторонніх переговорів між Україною, ЄС та Росією, Євросоюз вирішив "відтермінувати" дію угоди про Асоціацію в частині зони вільної торгівлі.

Українське міністерство назвало таке рішення "безпрецедентним жестом підтримки", мовляв, ЄС дає можливість Україні скористатися перевагами ЗВТ в односторонньому порядку.

Сьогодні Лубківський балотується в депутати за одним із округів міста Львова.

У цьому місті ми й зустрілися.

Зустріч відбулася поблизу львівської Порохової вежі.

Він вітається першим, тиснемо одне одному руки, і плавно починаємо бесіду.

- Колись тут був ресторан, та всі двері зачинені… Ходімо в інше місце, - дещо розгублено говорить Лубківський.

Врешті сіли розмовляти в типовому львівському генделику, де офіціанти перекрикують своїх клієнтів.

По дорозі до закладу з цікавості запитую, навіщо він балотується в депутати.

- Важливо, щоб у майбутньому парламенті сформувалася більшість, яка матиме тверді переконання для того, щоб національні та європейські ідеї втілити в життя. Саме тому я вирішив взяти на себе частину відповідальності і зробити свій внесок у роботу парламенту, - цілком дипломатично відповідає Лубківський.

Але вибори до ВРУ – це взагалі окрема тема.

Мета цього інтерв’ю – розібратися у численних питання щодо імплементації угоди з ЄС та стосунку до цього документу російської сторони.

Через передвиборчу заклопотаність співрозмовника на все про все у автора цих рядків було двадцять хвилин.

Що встигли дізнатися й розпитати – перед вами.

"Успіх України є прямою загрозою для авторитарного режиму президента Путіна"

- Не можу не запитати про "відтермінування" імплементації зони вільної торгівлі. Що означає це "відтермінування"?

- Почнемо з того, що таке угода з ЄС. Це фактично програма наших внутрішніх реформ. Взагалі європейська інтеграція - це не зовнішня політика, хіба лише частково. По суті - це політика внутрішня, яка має показати, чи ми готові прийняти в Україні і застосувати європейські правила ведення політики, здійснення державного управління і економічного розвитку.

Невід’ємною частиною угоди про Асоціацію є зона вільної торгівлі. Розділ 4 угоди є опорою самого документу.

Він передбачає дуже багато важливих змін у державі. Суть його – взаємна свобода руху товарів і послуг, а всередині країни, серед іншого, - гарантування вільної конкуренції.

Це та свобода, яка повинна стати рушієм нашої економіки, а водночас, і найважливіше – рушієм розвитку середньої верстви – тієї, що і формує хребет будь-якої демократичної європейської країни.

У політичному значенні ця угода – фактично наше майбутнє, а в економічному – це наш розвиток.

І ми не маємо права піти на компроміс з нашим майбутнім і з нашим розвитком.

- Добре, а кому заважає Асоціація?

- Противниками цієї угоди на сьогодні є дві сили. Перша – це нинішній політичний режим Кремля.

Але цьому режиму не так потрібні територіальні загарбання, як наше майбутнє.

(Facebook Данила Лубківського)

Адже успіх України, успіх демократичної європейської держави є прямою загрозою для авторитарного режиму президента Путіна, бо наш успіх може показати радянському простору приклад того, як справедливо, демократично, законно і якісно можна організувати людське життя.

- Я правильно розумію, Путін боїться, що українці покажуть росіянам приклад демократії?

- Безперечно. Угода про Асоціацію – це порятунок не лише для України, це порятунок і самої Росії.

Наш успіх – це успіх європейських реформ в нашій державі.

Зрозумійте - це єдиний спосіб виграти війну, яку розпочав проти України Кремль, а також повернути Крим та окуповані території.

Це можливо. Тому це набагато ширша задача, ніж просто двосторонній документ.

Я би сказав ще одне… Саме тому Росія так активно сьогодні намагається залучити будь-які можливі і неможливі засоби для того, щоб  "відтермінувати" виконання цієї угоди.

Економічних підстав для цього не існує. Претензії Кремля є невиправданими.

- Тобто український ринок пристосований до європейського?

- Ні, не пристосований до європейського. Та питання в іншому – якщо ми будемо відтерміновувати наше пристосування до європейського ринку, то робитимемо гірше лише собі, тому що відкладаємо можливості для швидкого розвитку нашого середнього бізнесу, середньої верстви.

Справа не в тому, які пільги нам хто-небудь надає, а питання в тому, як швидко ми готові змінюватися.

Але я закінчу думку про те, що стосується зусиль російської сторони.

Російська сторона хоче нам нав’язати свою диктатуру: Кремль хоче нам вказувати не просто, які угоди підписувати, а навіть як їх виконувати, які закони приймати, як будувати державу.

Ми не можемо допустити цього заручництва, але є ще інший ворог такого процесу.

Це сили, які мають монополію на ресурси.

Іншими словами, це ті, хто отримує надприбутки.

Якщо та чи інша персона отримує надприбутки, вона буде завжди остерігатися вільної конкуренції. Бо вільна конкуренція допомагає багатьом займатися бізнесом і розвитком на рівних засадах.

Саме тому проти угоди про Асоціацію будуть виступати ті, хто є противниками вільної конкуренції.

- Існує версія, що "відтермінування" імплементації угоди просила не Росія, а саме деякі країни ЄС.

- Як мені відомо, це не відповідає дійсності. Звичайно, що є переговорні тонкощі, розбіжності… Я би не ставив акцент на тому, хто просив.

Це не європейські держави просили.

Питання в іншому. Питання в тому, що ми прийняли для себе рішення повноцінно виконувати свою домашню роботу.

Дуже важливо, щоб повною мірою запрацював український парламент, аби ми не гаяли часу.

Стратегічний задум Путіна передбачає і те, щоб майбутній український парламент став стихійним, щоб ми не розпочали процес реорганізації країни. Тому що уповільнення цього процесу призведе до колапсу, а саме це і вигідно агресору.

"У Бухаресті в 2008 році на саміті НАТО в декларації заходу було чітко вказано, що Україна стане членом НАТО"

- Сьогодні є ще якісь загрози Асоціації?

Я дуже радий, що угоді про Асоціацію вже нічого не загрожує, але спроби її зриву будуть постійно, і тому все залежить від нас, не від кого-небудь іншого.

Взагалі нам треба перестати мислити в таких площинах: "Нам хтось винен, хтось нам допоможе", – тільки ми самі можемо собі допомогти.

- Зона вільної торгівлі повною мірою запрацює 2016 року. Тобто, тільки через рік ми відкриємо ринок для європейських товарів. Клімкін (міністр закордонних справ України) назвав це "жестом доброї волі ЄС". Ви теж вважаєте це жестом доброї волі?

Домовленості з ЄС – взаємовигідні. Що стосується преференцій, то будь-яка людина завжди вважатиме, що преференції є добрими, і це правильно, це раціональний підхід.

Але Україна сьогодні тяжко хвора. І зволікати часу немає. Тому проблема не в преференціях, а в тому, що ми потенційно могли б зволікати у виконанні наших двосторонніх домовленостей з ЄС.

Це ніби смертельно хворий чоловік запросив до себе лікаря, і той виписав йому конкретні ліки, на що пацієнт відповів би: "Дуже дякую за ці ліки, більше того – підписую з вами договір про те, що буду виконувати цей припис, але прошу певної паузи, бо можу не витримати".

Ми в тій ситуації, коли лікування мусимо розпочинати вже.

- Всі зараз говорять про прагнення миру. За допомогою світової спільноти ми можемо добитися миру?

-  Ми можемо досягти миру шляхом реформ.

Жодна країна в Європі не здатна сама себе захистити від зовнішньої агресії.
Ані Німеччина, ані Франція, ані Велика Британія. Лише разом. Наша держава для того, щоб захистити себе, має стати частиною колективної системи безпеки.

Це означає, що Україна має відновити свій курс на євроатлантичну інтеграцію, тобто на вступ до НАТО.

(Facebook Данила Лубківського)

Це дозволить нам і модернізувати Збройні сили, і зробити стандарти наших військових сумісними зі стандартами держав, які належать до Альянсу, до їхніх Збройних сил.

Це дасть поштовх для розвитку нашої безпеки, і більше того, чітко і ясно ставлячи це питання, ми вже говоримо про розширення загальноєвропейської безпеки, простору європейської безпеки.

Хочу вам нагадати, що в Бухаресті у 2008 році на саміті НАТО в декларації заходу було чітко вказано, що Україна стане членом НАТО. Це принципово важливий елемент.

- Країни-члени НАТО повинні проголосувати за те, щоб Україна стала членом Альянсу. А Росія може чинити тиск на деякі держави…

- Скажу таку річ: коли людина вступає до університету у неї є загроза, що її не приймуть через ту чи іншу причину. Цій людині будуть казати, що в приймальній комісії сидять недруги або є сильніші абітурієнти. Чи можна таке уявити? Можна.

Що робить людина, яка хоче здобути перспективу – вона вчиться і докладає максимум зусиль, щоб вступити.

Нам ніхто нічого не винен, не потрібно сподіватися на якусь зовнішню ласку. Потрібно зрозуміти, що все залежить від нас.

Якщо ми успішно вестимемо законотворчу діяльність, якщо ми успішно встановлюватимемо правила життя в цій країні, якщо будемо дотримуватися самі цих правил – ми, люди, прості громадяни, отримаємо набагато більше переваг в будь-якій структурі на Європейському континенті.

Але це залежить від нас.

- Хотів би врешті розставити всі крапки над питанням Асоціації. Чому відбувалися тристоронні переговори за участі Росії щодо імплементації угоди, яка підписана Україною і Євросоюзом?

- Я скажу, що, очевидно, у цьому був жест доброї волі для того, щоб не допустити жодних необґрунтованих претензій, які могли використовуватися у Кремлі.

Але я хочу ще раз підкреслити дуже чітко і ясно – консультації можна вести з будь-ким. Не можна допустити найважливішого, щоб наша угода з ЄС стала заручником агресора.

Джерело:  Телеканал новин "24"