Партія «Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)» на позачергових парламентських виборах 2014 року висунула список із 146 кандидатів у народні депутати. Повний партійний список розміщено на сайті Центральної виборчої комісії.
Із трьох чинних нардепів, представлених у списку, жоден не голосував за закони 16 січня, відомі як "закони про диктатуру". Крім того, жоден із нардепів-кандидатів не був помічений у порушенні принципу особистого голосування. Варто також відзначити, що у списку партії широко представлені молоді політичні сили та громадські активісти. Рух ЧЕСНО вітає цей крок до оновлення парламенту.
Разом із тим, двоє кандидатів зі списку є фігурантами журналістських антикорупційних публікацій, а саме кандидати Олег Канівець (№10 списку партії) та Леонід Макул (№12 списку).
Олег Канівець з 2009 по 2012 рр. був головою правління ЗАТ «Добувна компанія «Укрнафтобуріння», пов’язаною із тривалою історією протистояння за контроль над найбільшим в Україні Сахалінським нафтогазоконденсатним родовищем у Харківській області. Іще в 2005 р. новостворена компанія отримала право на розробку родовища, відібравши його у польсько-українського підприємства «Девон». Власником та засновником компанії «Укрнафтобуріння» був Микола Злочевський, на той час член політради СДПУ (о) та голова Державного комітету природних ресурсів України.
Протистояння з «Девоном» продовжувалося і в період діяльності п. Канівця, як голови компанії «Укрнафтобуріння». Як повідомляє видання «Українська правда», 10 березня 2009 року за наказом тодішнього прем’єр-міністра Тимошенко "Надра України" продали "Укрнафтобурінню" документацію на розробку Сахалінського родовища за 1,9 мільйона гривень, що, на думку журналістів, принаймні у кілька разів менше за кошти, витрачені на її підготовку компанією «Девон». Завдяки отриманій документації, 5 лютого 2010 року "Укрнафтобуріння" отримало нову ліцензію на промислову розробку родовища терміном дії у 25 років. Зрештою влітку 2011 р. родовище ліцензію у компанії знову відібрали.
Крім того, Олега Канівця пов’язують із численними скандалами щодо приватизації комунального майна на Львівщині у період, коли він очолював комісію з питань приватизації майна облради у першій половині 2000-х років. Наприклад, за словами депутатів із різних фракцій облради у коментарях для видання «Вголос», ресторан «Фестивальний» було приватизовано за заниженою вартістю всупереч рішенню сесії Львівської обласної ради. Він також був причетний до скандальної приватизації чи спроби приватизації інших об’єктів, зокрема, кінотеатру "Галичина", КП "Львівський обласний учбовий центр" та 1,7 га землі в с. Сокільники, що поблизу Львова.
Крім того, згідно з даними офіційного сайту ЦВК, Канівця Олега Леонідовича було зареєстровано на чергових виборах народних депутатів 2012 року в 126 виборчому окрузі, що включає, зокрема, містро Стрий. В своїй відповіді Руху ЧЕСНО в 2012 році пан Канівець стверджував, що діяльність благодійного фонду "Добре серце", президентом якого він є, було буцімто призупинено на час виборів згідно з рішенням загальних зборів від 8 серпня 2012 року. Проте наявний відеозапис, що демонструє як директор стрийської школи № 2 у жовтні 2012 року подякував пану Канівцю за допомогу у закупівлі комплекту шкільних парт і заміні вікон та подарований того ж дня комп’ютер для навчальних потреб. У репортажі "ТРК Лан" (29 хв. 45 сек. відео) про урочистості на честь 100-річчя згаданої школи у жовтні 2012 року директор школи зафіксований із упаковкою для монітора Acer із наклеєним логотипом фонду "Добре серце".
http://zik.ua/ua/news/2012/08/23/366102
http://www.epravda.com.ua/publications/2011/05/20/286383/
http://file.liga.net/person/50437-kanivets-oleg.html
http://uaenergy.com.ua/post/8681
http://2012.chesno.org/meter/person/970/
http://vgolos.com.ua/articles/andriy_chornovil_vidstavku_sendaka_pochav_initsiyuvaty_ya_105728.html?print
http://vgolos.com.ua/articles/igor_derzhko_festyvalnyy_yak_i_bagato_inshyh_obiektiv_buly_pryvatyzovani_zavdyaky_habaryam_102823.html
http://zik.ua/ua/news/2005/03/31/2575
http://zik.ua/ua/news/2006/02/24/33396
http://vgolos.com.ua/articles/skandal_v_sokilnykah_tryvaie_104548.html
Леонід Макул. В 2005 році Одеська міська організації партії «Наша Україна» виступила з публічним протестом проти приватизації будівлі за адресою вул. Канатна, 1. За вказаною адресою розміщувалася Служба у справах дітей та Центр соціально-психологічної реабілітації дітей, а після приватизації планувалося розмістити штаб НСНУ. За словами лідера районної організації «Наша Україна» Андрія Перова, Леонід Макул, який в той час був головою фракції НСНУ в Одеській міськраді, був причетний до цієї незаконної приватизації. Також наявна інформація щодо наближеності Леоніда Макула до колишнього міського голови Одеси Руслана Боделана, в тому числі щодо розподілу земельних ділянок.
Окрім цього, у відкритих джерелах наявна інформація про підтримку Леонідом Макулом як депутатом Одеської міської ради у 2004 році звернення Одеської міськради до Леоніда Кучми із закликом ввести надзвичайний стан у відповідь на протести проти фальсифікації «запровадити у в країні надзвичайний стан».
http://2012.chesno.org/meter/person/769/
http://www.radiosvoboda.org/content/article/933400.html
http://www.unian.net/products-52689.html
http://obozrevatel.com/politics/51783-rada-popolnitsya-esche-odnim-bokserom-i-chetyirmya-millionerami.htm
http://odesskie.blogspot.com/2006_01_01_archive.html
