Головна » 2009»Квітень»29 » Хто може стати новою третьою силою на майбутніх парламентських виборах?
Хто може стати новою третьою силою на майбутніх парламентських виборах?
22:19
Поки старі політичні бренди відчувають труднощі в звязку з втомою суспільства від безкінечної боротьби, у нових політичних сил, що очолять не такі залайоджені обличчя є шанс протиснутись вперед. Нижче пропоную оглянути можливі варіанти конкурентів "стариків", і самостійно вирішити, кого будете підтримувати на наступних виборах.
ПРОЛЕТАРІЇ
Хто сьогодні точно на коні серед всіх старих і добре відомих політичних брендів, так це хіба що комуністи.
Вперше за останні десятиліття у них з′явилась реальна можливість повернутися до анти буржуазної та класової риторики не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку.
Адже те, що відбувається не тільки з українською, але й з провідними економіками світу, обов′язково призведе до поповнення лав червоного електорату.
Кожний другий звільнений з заводу внаслідок зупинки промисловості робітник - може стати якщо не виборцем лівих партій, то їхнім симпатиком так точно.
А чи трансформується ця симпатія у проставлену в бюлетені галочку залежатиме виключно від здібностей і традиційних, і нових вождів - носіїв лівої ідеї.
В усякому разі зовнішня рекламна кампанія соціалістів ніби воскрешає із політичного небуття сивочолого Олександра Мороза.
"Союз лівих сил" зухвалого Василя Волги ніби й претендує на нове слово в лівій ідеології, але поки виглядає доволі сирим і кволим проектом із розмитою ідентифікацією.
ПСПУ навряд чи коли-небудь вирветься із тенет власного маргінесу, а от єдина парламентська ліва сила - КПУ, навпаки, має шанс збільшити політичну потужність.
Якщо раніше на своїх закритих з′їздах комуністи серйозно чухали потилиці у пошуках нових ідей, технологій і навіть лідерів, то сьогодні їм і робити нічого не треба. Криза все сама за них зробить.
ВУНДЕРКІНД
Серед всіх претендентів на роль третьої сили Арсеній Яценюк відразу після відставки з посади голови ВР виглядав найпривабливіше.
Ще б пак: філігранне диригування сесійним залом розірваним внутрішніми суперечками заради бодай якогось реального голосування, ораторське мистецтво вкупі із почуттям гумору, знання регламенту і принциповість у виконанні домовленостей.
А ще – молодість, неспівмірна із досвідом набутим на різних державних посадах за останні роки.
Але з іншого боку - повна відсутність бодай обрисів майбутньої організаційної структури, не кажучи все про партійну, здатну хоча б порозносити листівки по квартирах під час кампанії.
Яценюк обіцяв яскраву презентацію власного політичного проекту за місяць після своєї відставки.
У чергу за інвестиціями у молоду обдарованість української політики вже почали вишукуватися олігархи.
Технологи придумали навіть ідеологічні рамки для нового політичного проекту Арсенія Яценюка - лібералізм із жорстким державним регулюванням. Але чи то зникнення з щоденного телеефіру дається взнаки, чи то криза зменшила запал інвесторів Яценюка, але презентація проекту вочевидь пробуксовує.
Подейкують, правда, що Віктор Пінчук, один з претендентів на роль головного куратора політичної кар′єри екс-спікера, вже виписав підопічному гувернерів з Європи - технологів-творців перемоги Ніколя Саркозі у Франції.
У будь-якому разі Арсеній Яценюк - це занадто перспективна конячка аби кинути її підготовку до нового політичного забігу на півдорозі. Хай навіть і у кризові часи. На овес і сіно точно нашкребуть.
До речі, "власник заводів, газет, пароходів" вважає, щоб пристяжним до пари Яценюкові йшов справжній важковаговик. Щоправда поки що у спорті, а не у політиці.
НОКАУТЕР
Отже останнім часом все комфортніше в тісній компанії із Яценюком почувається і Віталій Кличко.
Людина-гора здатна своїми зовнішніми даними і здобутими в боксі поясами прикрасити будь-який партійний список, після повернення собі чемпіонського титулу остаточно переконалася: простір, що чітко обмежується канатами рингу, йому набагато миліший за середовище, окреслене політичними шорами.
Чемпіон не став політиком і вже ніколи не стане.
Але це зовсім не означає, що він не хоче і не буде займати провідних позицій у якій-небудь політичній силі всеукраїнського рівня.
Відчуйте різницю: Кличкові зовсім не потрібно бути знавцем підкилимних інтриг, організатором партійної роботи чи центром прийняття кулуарних рішень.
Йому взагалі не хочеться приймати жодних рішень, а хочеться просто бути Кличком при популярній політичній силі.
Просто чемпіону треба створити такі комфортні умови, коли його політична кар′єра не тільки би не заважала спортивній, але й приносила реальні бонуси від його членства у партії чи блоці.
Насправді наявність Кличка у першій п′ятірці автоматично додає кілька відсотків списку. Так хто кому ще більше винен - Кличко союзникам, чи вони йому?
Тим паче хто - хто, а Кличко так точно заробляє свої кілька мільйонів потом і кров′ю, щоб потім бездумно розтринькувати їх на фінансування політичних проектів. Хай навіть і за своєю власною участю.
Реальний капітал чемпіона - це він сам. Щоправда ліквідний він до тих пір, поки Кличко - чемпіон.
Тим паче, що один з фінансистів його блоку Лев Парцхаладзе зараз переживатиме м′яко кажучи не найкращі часи. Поза ти і без майбутніх перемог у спорті брати вже вписали сімейне суто українське прізвище в історію світового спорту.
Так, що це ви мене повинні умовляти, а не я вас - приблизно такою логікою послуговується Віталій Кличко, виторговуючи у політичних переговорах комфортну для себе роль в омріяній третій силі. КОСМОС
Блок Черновецького, який здобув повну й остаточну перемогу в столиці, вже почав гострити лижі для забігу на всеукраїнську дистанцію.
Але сила київського голови водночас є і його найслабшим місцем - чітка обмеженість ареалу проживання популяції його прихильників міською смугою Києва. Чи навіть його лівобережжям.
Аби розширити електоральну територію Леонід Черновецький останнім часом, не шкодуючи гаманця свого, просто-таки оселився в прямоефірних студіях головних політичних ТБ-проектів.
А ще із заздрісною регулярністю підгодовує падких на епатаж журналістів публічними вилазками на кшталт гонитви на новенькому Ролс-Ройсі ціною в 1 мільйон доларів за обідраними безпритульними з бідніших регіонів, що підгодовуються на столичному вокзалі.
Такі інформаційні приводи захочеш - не проігноруєш.
В усякому разі Черновецький незважаючи на критику своїх ораторських здібностей опонентами, міцно зайняв свої місце серед найпопулярніших ТБ - персонажів української політики і всерйоз розраховує скласти зі своєю Християнсько-ліберальною партією компанію якій не будь політичній силі другого ешелону із розвинутою інфраструктурою в регіонах.
Що може серйозно завадити росту його популярності серед його електорату - найбідніших, то це масове відключення гарячої води.
ПОЛКОВОДЕЦЬ
Анатолій Гриценко у форматі третьої сили міг би претендувати на роль мозкового центру в статусі начальника Генерального штабу.
Але голова парламентського Комітету з нацбезпеки й оборони у першому підході до снаряду вже закинув його на майже недосяжну висоту - чітко заявив про свої президентські амбіції із настільки великими конституційними повноваженнями, що їм міг би позаздрити навіть президент Кучма.
Поза тим незаплямована репутація, системне мислення, чітке розуміння проблем національної безпеки і специфіки роботи силових органів, міцна експертна база (Центр Разумкова) залишаються тими активами Гриценка, яким він розраховує застовпити за собою роль центральної фігури у майбутній третій силі.
У пасивах Гриценка, як і в Яценюка - відсутність вже діючої структури в регіонах здатних на роботу "в полі".
***
Саме попит на нових лідерів буде у найближчі кризові місяці головним трендом політичного сезону.
Яку б нову коаліцію не створили у парламенті, очевидна дедалі більша втома суспільства від тих партій і блоків, які останні чотири - п′ять років посідали провідні ролі в українській політиці: Партія Регіонів, Блок Юлії Тимошенко і блок "Наша Україна-Народна Самооборона".
Це саме вони вкупі із президентом Ющенком своїми нескінченними конфліктами, примиреннями, розводками і "підставками" вже викликають стійкий нудотний рефлекс від власних ТБ-чвар.
Це саме вони, спричинили розпад коаліції. Зрештою, це саме вони прогавили кризу. Якщо хтось забув, то вже тиждень як ЦВК мала би рахувати результати чергових позачергових парламентських виборів в Україні.
за Українською Правдою, та матеріалом Артема Шевченка, автора і ведучого програми "Агенти впливу", канал НТН
